Яка роль анексованого Криму в переговорах про війну між Україною та РФ, як позначаються на Кримському півострові воєнні дії та які можуть бути наслідки для нього різних сценаріїв переговорних процесів? Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв'язень Кремля Ільмі Умеров відповідає на ці питання в інтерв'ю Крим.Реалії.
15 серпня на Алясці планується зустріч президента США Дональда Трампа та глави РФ Володимира Путіна, під час якої вони мають намір обговорити можливість і варіанти завершення військових дій між Україною та Росією. Іноземні ЗМІ повідомляють про різні сценарії, які можуть бути обговорені на цьому саміті. За їхньою версією, на майбутній зустрічі лідери двох країн можуть обговорювати долю чотирьох областей України, окупованих Росією. Але в публікаціях нічого не йдеться про анексований Крим. Що це означає та яке значення має для Кримського півострова, читайте далі.
«Ми недостатньо говоримо про Крим під час війни»
– Перед майбутньою зустріччю Путіна і Трампа на Алясці в іноземній пресі з'являється інформація про можливий «обмін територіями» між Україною та Росією. Трамп говорить про намір «змінити лінію фронту» дипломатичним шляхом. Але в цих розмовах Крим залишається за дужками. Чому він не згадується як одна з окупованих Росією територій України?
– Це перше та головне питання для нас. Тому що в такому разі Крим і, зокрема, кримськотатарський народ, відсуваються на сходинку далі. Якщо у кримських татар не буде Криму, кримськотатарський народ просто зникне з лиця Землі.
Поза Кримом народ не зберігається. Це найнебезпечніше для кримських татар. Щодо України, то [залишаючи її] без Криму, у неї забирають один шматок землі обов'язково. Путін порушує питання таким чином, що Крим – за дужками і щодо нього нібито «питання вирішене». Не вирішене. Я вважаю, що ми недостатньо говоримо про Крим, коли йдеться про війну між Україною та Росією.
– Що ви маєте на увазі?
Крим слід повернути під контроль України. Іншого варіанта немає
– Коли представники Росії ведуть якісь переговори, вони завжди залишають Крим за дужками. Говорять про Херсонську, Запорізьку, Луганську та Донецьку області, а Крим – це нібито «вже Росія». У такому разі наші українські дипломати мають припиняти взагалі говорити на якісь теми, за винятком обміну військовополоненими та якихось гуманітарних питань. Не може бути незалежної України з відірваним бодай одним кілометром землі. Про це має пам'ятати кожен, хто зустрічається з російською стороною на будь-якому рівні. Відновлення територіальної цілісності України – завдання номер один. Крим слід повернути під контроль України. Іншого варіанта немає. Якщо влада України не говоритиме про це, то хто про це говоритиме?
– Як різні сценарії врегулювання війни між Україною та Росією, на вашу думку, вплинуть на ситуацію в Криму?
– Крим повернеться під контроль України лише в тому випадку, якщо Україна переможе Росію військовим шляхом. Дипломатичні шляхи, мені здається, вже вичерпалися і жоден з них не принесе потрібного результату, скільки б хто не рахував кілометри, хто куди має посунутись на лінії фронту. Це все гра слів. Крим залишається осторонь за будь-якого розкладу, крім поразки Росії у війні.
«Хто вважав, що він опинився в окупації, той і зараз в окупації»
– Чи стежать у Криму за переговорами про війну? Як реагують?
– Звісно, стежать. Багато хто, з ким я спілкуюся в Криму, свою думку щодо того, що відбувається, не змінили. Згадую в цьому контексті анекдот, який був популярний у Криму під час блекаутів у 2015-2016 роках: «Світло є у Криму? – Слава Богу, ні». Приблизно така ситуація і зараз.
У Криму люди свою думку не змінюють: хто вважав, що він опинився в окупації, той і зараз в окупації
– Я ставлю це запитання, бо протягом усіх 11 років, поки Крим анексований Росією, на різних рівнях звучить одне й те саме питання: чи залишилися там ті, хто чекає на повернення України? Як ви відповіли б на нього?
– Звісно, залишилися. І їх набагато більше, ніж декому здається. Люди в умовах окупації замикаються, перестають публічно говорити, коментувати. Це все у Криму небезпечно. І коли росіяни роблять вояжі закордон, обов'язково беруть із собою групу «правильних кримських татар» і показують, як добре їм живеться. Але навіть при цьому в Криму люди свою думку не змінюють: хто вважав, що він опинився в окупації, той і зараз в окупації.
– За оцінками Представництва президента України в АРК та українських правозахисників, за 11 років Росія перемістила на Кримський півострів близько мільйона росіян. З якою метою, на вашу думку, це робиться?
Переселили до Криму мільйон людей. Дали їм підйомні, які не повертаються, забезпечили всі умови для облаштування
– Якщо Росія не буде переможена в цій війні – чи Україною, чи Америкою, коаліцією країн чи ще кимось – вона Крим не віддасть. Своїх людей туди вона переміщує, щоб покращити свої демографічні показники. Щоб претендентів на державність було менше у пропорційному співвідношенні. За двох мільйонів населення Криму до 2014 року кримські татари становили 13,7%. Якщо мільйон населення до цього додати, то ця цифра перетворюється на 8-9%.
Переселили до Криму мільйон людей. Дали їм підйомні, які не повертаються, забезпечили всі умови для облаштування. Я на цьому тлі згадую, як ми – кримські татари – поверталися до Криму з депортації: якою ціною нам кожен клаптик землі діставався, які протистояння з владою були.
«Більшість адекватних людей готові терпіти війну»
– За вашими оцінками, скільки кримських татар залишили Крим під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну? Національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв раніше озвучував цифру в 50 тисяч людей, які залишили півострів.
– Десь так і є – 40-50 тисяч людей. Але це лише приблизно. Для кримськотатарського народу це дуже велика цифра. В результаті цього у нас з'явилося п'ять-шість нових кримськотатарських діаспор у Європі та значно укрупнилися вже існуючі. Особливо це помітно в Туреччині, Польщі, Німеччині, Бельгії та країнах Англії. Невелика кількість кримських татар поїхала до Америки й Австралії.
– Чи планують вони повернутися до Криму після можливої деокупації? Чи Крим уже втратив цих людей?
– Коли з ними спілкуєшся, всі кажуть, що повертатимуться. Я ще не чув іншої відповіді. Але як буде насправді, можна лише припускати. Тому що поки триває окупація, у кожного з'являються свої обставини в житті. Погано те, що виїхали з Криму здебільшого наймолодші та найактивніші.
Більшість адекватних людей готові терпіти військові чинники, сподіваючись, що деокупація Криму в результаті відбудеться
– Поговоримо про тих, хто залишається в Криму. Вони живуть в умовах обстрілів ЗСУ російських військових об'єктів і так чи інакше це відчувають. Як у Криму реагують на те, що відбувається?
– Щодо ракет є у людей побоювання, щоб не влучило нічого в них. Але коли розмовляєш зі знайомими, друзями, людьми, яких знаєш десятки років, вони кажуть: «Робіть усе, що потрібно – ми це розуміємо». Більшість адекватних людей готові терпіти військові чинники, сподіваючись, що деокупація Криму в результаті відбудеться. Я не знаю жодної людини в Криму, яка б вголос сказала, що вона проти повернення України. Я такого жодного разу не чув.
– Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну на Кримському півострові активізувалися антивоєнні протести. Кримчани виходять на одиночні пікети з антивоєнними плакатами, активно висловлюються проти війни в інтернеті, на роботі та у громадському транспорті. За це їх активно переслідує російська влада. Проте ці протести не припиняються. Чому, на вашу думку, кримчани протестують навіть через 11 років життя в російських реаліях?
За роки російської окупації в Криму виросло покоління дітей, які навчалися та закінчили школу за російського режиму і не пам'ятають Україну
– З одного боку, російська пропаганда десь недоопрацьовує. З іншого, кримчани, які не змирилися з окупацією Криму, таки залишаються вірними своїм поглядам. Але є один негативний фактор, який ще повноцінно не розкрив себе. За роки російської окупації в Криму виросло покоління дітей, які навчалися та закінчили школу за російського режиму і не пам'ятають Україну. Ця частина населення, ідеологічно оброблена Росією, поки що не проявляє свого впливу в Криму. Але буде страшно, коли почне проявляти. Зараз вони підуть до вишів чи російської армії і з них виросте покоління фахівців, які люблять Росію і нічого не знають про Україну.
Щоб цей процес не посилювався і кількість таких людей не множилася, не можна відкладати питання деокупації Криму. Але я не знаю, чи здатний Трамп це зрозуміти, беручи на себе відповідальність за завершення війни в Україні.
– Які сценарії ви бачите у Криму, якщо його анексія триватиме?
– Найбільша загроза – це зникнення кримськотатарського народу. У такому разі у нас залишаться тільки діаспори, а решта залишиться в цьому російському дурдомі. Намагаюся знайти інше слово, але не знаходжу.
«Виїжджати з Криму не потрібно за жодних обставин, крім небезпеки для життя»
– Ви кажете, що в Криму багато людей, які за 11 років не змінили своїх поглядів і чекають на деокупацію. Як їм зберегти свою стійкість та не зламатися під тиском російської адміністративної машини?
Якщо Україна не відновить своїх кордонів, ні Криму, ні її самої як країни в колишньому розумінні не буде
– Невдячна справа щось радити, коли невідомо, що буде завтра. Якщо Україна не відновить своїх кордонів, ні Криму, ні її самої як країни в колишньому розумінні не буде. Людям, які залишились у Криму і вже прожили там 11 років, важко щось радити.
Я як людина, яка не з власної волі опинилась у Києві, можу сказати: їхати з Криму не потрібно за жодних обставин, крім прямої небезпеки для життя. Хоча російський режим сам небезпечний для життя людей.
У нас сім'я, починаючи від мого батька, нас п'ятеро синів, наші діти, онуки, невістки та зяті, які влилися в нашу сім'ю – нас загалом десь 50 людей. З них лише троє – я, моя донька та дружина – живемо не в Криму. Інші залишаються в Криму.
– Очевидно, що оцінити всі масштаби збитків від російської анексії Криму складно. Але все ж таки, чи має Меджліс кримськотатарського народу зведені дані про те, наскільки постраждали кримські татари за 11 років у російських реаліях?
- Зведених даних про це я не бачив. Але можу сказати, що ця шкода величезна: починаючи від того, що Росія виганяє людей з дому, і закінчуючи знищенням культурної спадщини, яка ставить під загрозу збереження історії кримських татар. Наприклад, внаслідок так званої «реставрації» Ханського палацу було знищено автентичні предмети, які століттями там зберігалися. Раніше цей об'єкт був під захистом ЮНЕСКО. Тепер він уже буде не цікавим, оскільки втратив свою автентичність.
Сьогодні Крим практично повністю перетворено на військову базу
Внаслідок будівництва траси «Таврида», яка стратегічно важлива Росії для війни, було масово вивезено з Криму цінні археологічні артефакти та історичні цінності. Крим позбавили цих артефактів, які б могли прикрасити будь-які музеї.
Це лише два приклади, а говорити можна ще багато про що. Сьогодні Крим практично повністю перетворено на військову базу. Якщо в радянські роки він вважався всесоюзною оздоровницею, до цього навіть російською царською сім'єю шанувався як кримськотатарська земля, то Путін і нинішня влада Росії бачать Крим лише як мілітаризовану землю, «непотоплюваний авіаносець».
Нам усім необхідно пам'ятати, що збитки від окупації Криму примножуються з кожним днем.
